пересмішниця
ПЕРЕСМІШНИЦЯ, і, ж. 1. розм. Жін. до пересмішник 1. На порозі.. кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця серед земвідділівських секретарок (Збан., Сеспель, 1961, 416).
2. Жін. до пересмішник 2. У Криму.. створено заповідник по охороні чайок. Тут гніздяться сірі чайки-пересмішниці, прозвані в народі мартинами (Веч. Київ, 24.І 1957, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пересмішниця | пересмішниці |
Родовий | пересмішниці | пересмішниць |
Давальний | пересмішниці | пересмішницям |
Знахідний | пересмішницю | пересмішниць |
Орудний | пересмішницею | пересмішницями |
Місцевий | на/у пересмішниці | на/у пересмішницях |
Кличний | пересмішнице | пересмішниці |