переступник
ПЕРЕСТУПНИК, а, ч., зах. Злочинець. [Маня:] Прокуратор, урядуй далі, - яку кару виносиш для того переступника? (Фр., IX, 1952, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переступник | переступники |
Родовий | переступника | переступників |
Давальний | переступникові, переступнику | переступникам |
Знахідний | переступника | переступників |
Орудний | переступником | переступниками |
Місцевий | на/у переступнику, переступникові | на/у переступниках |
Кличний | переступнику | переступники |