пересування
ПЕРЕСУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пересувати, пересунути і пересуватися, пересунутися. Корпус ручного електрифікованого інструмента має опорні панелі, щоб при пересуванні по оброблюваній поверхні він мав опору (Стол.-буд. справа, 1957, 168); Перебудова партійних організацій на селі супроводжувалась пересуванням кадрів партійних робітників з міст і районних центрів у колгоспи (Укр. іст. ж., 1, 1960, 4); Коріння рослин перешкоджає пересуванню пісків (Фіз. геогр., 5, 1956, 111); Дорогою війни йшли вдалині силуети машин і гармат. До них [Івана та Уляни] долинала нічна музика таємних пересувань, чи то їм здавалось, поки вони не поснули (Довж., І, 1958, 354).
Засоби пересування - транспортні засоби. Доки десь там штабні писарі сушили собі голови, як оформляти в паперах передачу капітулюючими військами нашій армії засобів пересування.., сірі від дорожньої кіптяви піхотинці з радісним галасом накинулися на остовпілих кавалеристів (Гончар, III, 1959, 70).
Пересування наголосу - перенесення наголосу з одного складу на інший у певних формах слова. Пересування наголосу в двоскладових формах родового (знахідного) відмінка займенників, керованих прийменниками, відбувається у випадках: мене, тебе, себе, але: у мене, у тебе, у себе (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 509).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пересування | пересування |
Родовий | пересування | пересувань |
Давальний | пересуванню | пересуванням |
Знахідний | пересування | пересування |
Орудний | пересуванням | пересуваннями |
Місцевий | на/у пересуванні | на/у пересуваннях |
Кличний | пересування | пересування |