перехитувати
ПЕРЕХИТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і чим. 1. розм. Нахиляти що-небудь. Ой у полі дві тополі - одна другу перехитує (Чуб., V, І874, 379); Не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості (Стельмах, II, 1962, 173).
2. діал. Змушувати здригатися від болю або якого-небудь сильного почуття. Біль аж перехитував ним і раз по раз шарпав серце. Парубкові на мить здалося, що дівчина обернулась до нього, зітхнула (Стельмах, І, 1962, 401); // безос. Кононенко кипів, його аж перехитувало від злості (Грим., Незакінч. роман, 1962, 303).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перехитую | перехитуємо |
2 особа | перехитуєш | перехитуєте |
3 особа | перехитує | перехитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перехитуватиму | перехитуватимемо |
2 особа | перехитуватимеш | перехитуватимете |
3 особа | перехитуватиме | перехитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перехитував | перехитували |
Жіночий рід | перехитувала | |
Середній рід | перехитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перехитуймо | |
2 особа | перехитуй | перехитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перехитуючи | |
Минулий час | перехитувавши |