періщити
ПЕРІЩИТИ, щу, щиш, недок. 1. перех. Сильно бити, сікти, шмагати. Бжозовський прикатав, крикнув, як несамовитий, на людей, кинувся до Миколи й почав періщить його батогом (Н.-Лев., II, 1956, 186); Хлоп витяг із-під коліна батіг і почав періщити коней (Панч, Гомон. Україна, 1954, 414).
2. неперех. Сильно, безперервно йти (про дощ). Дощ періщив з самого ранку і досі не переставав і не зменшувався (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 366).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | періщу | періщимо |
2 особа | періщиш | періщите |
3 особа | періщить | періщать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | періщитиму | періщитимемо |
2 особа | періщитимеш | періщитимете |
3 особа | періщитиме | періщитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | періщив | періщили |
Жіночий рід | періщила | |
Середній рід | періщило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | періщмо | |
2 особа | періщ | періщте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | періщячи | |
Минулий час | періщивши |