печальний
ПЕЧАЛЬНИЙ, а, е. 1. Сповнений печалі. Десь у снігах печальна мати про сина згадує свого (Сос., II, 1958, 230); * Образно. Осінь. Ліс стоїть задумливий, печальний (Мал., Думки.., 1959, 16); // Який засмучує, завдає печалі. Печальну вість сьогодні ми почули..: помер ашуг - любимий Сулейман (Гонч., Вибр., 1959, 123); Було б невірно, якби я сказала, що самі тільки печальні спогади лишилися в моїй пам'яті (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 19); Сухим тріском вплелися в печальну мелодію короткі черги автоматів (Перв., Дикий мед, 1963, 346); // Який виражає печаль. Печальний шлють очі погляд у сірі безодні [неба] (Хотк., ІІ,1966, 266).
2. Сповнений горя; тяжкий, безрадісний. Було це тоді, коли кров і штики дала нам година печальна, коли на Вкраїну німецькі полки покликала рада Центральна (Сос., І, 1957, 449); // Який викликає співчуття. Печальна доля.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | печальний | печальна | печальне | печальні |
Родовий | печального | печальної | печального | печальних |
Давальний | печальному | печальній | печальному | печальним |
Знахідний | печальний, печального | печальну | печальне | печальні, печальних |
Орудний | печальним | печальною | печальним | печальними |
Місцевий | на/у печальному, печальнім | на/у печальній | на/у печальному, печальнім | на/у печальних |