пилина
ПИЛИНА, и, ж. Одна часточка пилу; порошина. - * У порівн. Чує він себе таким слабим, Безсильним і безвільним, мов пилина, Вітрами гнана (Фр., XIII, 1954, 207); // перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне. Що ж ти таке тут, пилино світова, царю земний, чоловіче? Коли твій розум не збагне того світового простору, твої очі не проглянуть його пустоти, твоя думка не досягне його краю (Мирний, IV, 1955, 323); Рідні мої простори.. Сам я без вас - пилина, з вами - в мільйонах - сила (Гірник, Сонце.., 1958, 88).
@ Ні (ані) пилини - зовсім нічого. За чумаком добре жити.. На оборі ні шерстини, А в коморі ні пилини! (Укр.. лір. пісні, 1958, 526); - Гей Антоне, Антоне, мій невдалий господарю?! Весна прийшла, а в нас ні зернини, ні пилини (Чорн., Визволення, 1949, 6); Пилині не давати (не дати) упасти (сісти і т. ін. ) - оберігати від усяких неприємностей, труднощів і т. ін. - А тут один іде [пан].. Перед ним пани біжать та народ розпихують і позаду всіх штовхають, так що пилині не дадуть на ньому сісти (Кв.-Осн., II, 1956, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пилина | пилини |
Родовий | пилини | пилин |
Давальний | пилині | пилинам |
Знахідний | пилину | пилини |
Орудний | пилиною | пилинами |
Місцевий | на/у пилині | на/у пилинах |
Кличний | пилино | пилини |