плавка
ПЛАВКА, и, ж. 1. Те саме, що плавлення. Доменна плавка.
2. спец. Один виробничий цикл плавлення металу. В світі щороку відбувається понад мільйон плавок (Знання.., 5, 1966, 29); // Метал, виплавлений за один такий цикл. Він завжди оглядав першу чушку з плавки нової печі (Рудь, Гомін.., 1959, 4); Випустити готову плавку в ківш.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плавка | плавки |
Родовий | плавки | плавок |
Давальний | плавці | плавкам |
Знахідний | плавку | плавки |
Орудний | плавкою | плавками |
Місцевий | на/у плавці | на/у плавках |
Кличний | плавко | плавки |
плавкий
ПЛАВКИЙ, а, е. 1. Здатний плавитися, розтоплюватися. Величезними ковшами подають роз'ятреним мартенам споживну руду, плавкий чавун - сировину (Кач., II, 1958, 95); // Який легко (при невисокій температурі) плавиться. При перегорянні плавкого запобіжника його необхідно замінити новим (Автомоб., 1957, 238).
2. Рівний, без різких переходів, нешвидкий; плавний (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Її чудове лице, чудові очі, плавкі й жваві танці, - все те так вразило і дівчат і хлопців, що вони тільки дивились на неї (Н.-Лев., II, 1956, 115); Ця офіціантка.. тільки й скрашує цей похмурий заклад своїми плавкими рухами та.. до всього привітною усмішкою (Гончар, Тронка, 1963, 126); // Без крутих вигинів, зламів (про лінії, дорогу і т. ін.). Від шахтного ствола хід плавким поворотом виводив до готового тунелю (Хор., Місто.., 1962, 7).
3. розм. Те саме, що гладкий; рівний (про поверхню). У панів усе плавке, за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, - таке все плавке, гладеньке (Сл. Гр.); На зуб клала [Саня] плавку зернинку льону й жувала (Ле, Мої листи, 1945, 21).
4. рідко. Здатний добре, легко плавати або ковзати. Плавкий човен; Плавкі сани.
5. розм. Те саме, що багнистий 1; грузький. Стелилися густі осінні тумани,.. новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (Горд., Чужу ниву.., 1947, 141).
6. розм. Дуже швидкий, стрімливий. [Русалка:] Кохання - як вода, - плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить (Л. Укр., III, 1952, 242).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плавкий | плавка | плавке | плавкі |
Родовий | плавкого | плавкої | плавкого | плавких |
Давальний | плавкому | плавкій | плавкому | плавким |
Знахідний | плавкий, плавкого | плавку | плавке | плавкі, плавких |
Орудний | плавким | плавкою | плавким | плавкими |
Місцевий | на/у плавкому, плавкім | на/у плавкій | на/у плавкому, плавкім | на/у плавких |
плавок
ПЛАВОК, вка, ч. Плаваючий на поверхні води, прикріплений до чогось зануреного в воду предмет, який є покажчиком чого-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плавок | плавки |
Родовий | плавка | плавків |
Давальний | плавкові, плавку | плавкам |
Знахідний | плавок | плавки |
Орудний | плавком | плавками |
Місцевий | на/у плавку | на/у плавках |
Кличний | плавку | плавки |