плескання
ПЛЕСКАННЯ, я, с. Дія за знач. плескати і плескатися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (Граб., І, 1959, 232); Закриєш очі - і встають в уяві.. міста шумливі, села прибережні, плескання хвиль, над ними лет чайок (Гонч., Вибр., 1959, 258); У березі ж - сріблиста мла. Тріпочуть із простинь навіски... І голі бронзові тіла, і сміх, і плескання, і блиски... (Тич., II, 1957, 212); Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Л. Укр., III, 1952, 585); Хіба і думати міг Євген після отих щирих обіймів [союзників], поцілунків, плескання по плечах, безперервного клацання фотоапаратів, що знову доведеться сидіти за колючим дротом [табору для переміщених осіб]?! (Рибак, Час.., 1960, 364).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плескання | плескання |
Родовий | плескання | плескань |
Давальний | плесканню | плесканням |
Знахідний | плескання | плескання |
Орудний | плесканням | плесканнями |
Місцевий | на/у плесканні | на/у плесканнях |
Кличний | плескання | плескання |