пливець
ПЛИВЕЦЬ, вця, ч., діал. Плавець. Аж от звідкілясь із'явивсь човник, а в човникові сидів парубчак.. Жартухи заздалегідь змовилися перепинити пливця (Крим., Вибр., 1965, 357).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пливець | пливці |
Родовий | пливця | пливців |
Давальний | пливцеві, пливцю | пливцям |
Знахідний | пливець | пливці |
Орудний | пливцем | пливцями |
Місцевий | на/у пливці | на/у пливцях |
Кличний | пливцю | пливці |