побити
ПОБИТИ, б'ю, б'єш, док., перех. 1. з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось. Покінчивши з усім [їстівним], Важкий [прізвище] обома руками витер масні губи, а потім об скатертину руки, побив злегенька себе по животі й переможно зауважив: - От тепер наївся (Досв., Вибр., 1959, 264).
2. кого. Завдати ударів кому-небудь; вибити. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччю спить, Все випада-таки Рябка притьмом побить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 55); Я .. впізнав голос отамана рибальської ватаги, якого ми побили за Полю (Ю. Янов., II, 1958, 163); Він [перекладач] закричав, що якщо зараз не буде встановлено порядок, то пан комендант накаже своїм солдатам всіх гумовими палицями побити (Тют., Вир, 1964, 410); // перен. Піддати гострій критиці, викрити кого-, що-небудь. [Дремлюга:] Я всю область тягну на своїх плечах, а ваш попередник, Іван Іванович, все промови виголошував. А що вийшло? Мене побили, а він у Москві на курсах (Корн., II, 1955, 294).
3. Позбавити життя, вбити всіх або багатьох. І зо зла палицю хапає [Мірошник]... Шпурнув - та й всіх курей побив (Гл., Вибр., 1951, 14); // Знищити, пошкодити рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо). Все було йому [Грицькові] якось лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох, то град ниву побив (Гр., II, 1963, 345); Висохлі маслини - Побив мороз... (Рильський, III, 1961, 250); // безос. Градом хліб побило (Головко, II, 1957, 514); // перен. Довести до відчаю, пригнітити. Наймита побило горе та нужда.
@ Побити до ноги - те саме, що Вибити до ноги (див. вибивати). Дуже люті у нас вороги, Як зустрінуть - поб'ють до ноги (Воронько, Драгі.., 1959, 115); Побити на макуху див. макуха.
4. Розбити, розколоти на шматки. - Одчини, бо вікна поб'ю! - репетував Кайдаш і лупив у двері ногою (Н.-Лев., II, 1956, 270); Нас із мамою вигнали [тато] з хати, побили весь посуд, всі горшки (Тют., Вир, 1964, 250).
5. Пошкодити ударами, поштовхами і т. ін. На нозі у нього був розірваний черевик, і він до крові побив об брук пальці (Чорн., Потік.., 1956, 179); І я пішов. Об скелі груди порвав, побив... (Сос., І, 1957, 318); Чумаченко ставав нещадним, коли виявляв, що якась рота зазнала марних втрат людьми.. - Шофер машину поб'є, та й то його судять. А це ж люди. Люди, розумієш? (Гончар, III, 1958, 282); // Стоптати, зносити (взуття). Аж черевики побив, спотикаючись на пеньки (Вас., Вибр., 1950, 31); [Журавель:] Наш Панько за дорогу геть чисто побив підметки (Мик., І, 1957, 483); // Проїсти тканину, одяг і т. ін. (про міль). Прибіг додому.. Штани - посічені, немов міль побила. «Значить, сіллю стрельнув, чортів крамар!..» догадався я (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 98); // Укрити заглибинами шкіру обличчя (про віспу).
6. Завдати поразки супротивникові; перемогти. Шотландці! Згадуєте час, Як кров лив з вами Уаллас, Як Брюс водив до бою вас? Знов кличу разом всіх іти: Або побить, або лягти! (Граб., І, 1959, 488); Стояли на смерть більшовицькі бійці - І силу побили звірину (Рильський, Мости, 1948, 113); // Перевершити в чому-небудь; перемогти в труді, змаганні, грі. - Пан Олесь тебе поб'є, - обізвалася нараз Маня до брата, коли ми врешті станули наново коло столика з шахівницею.. - Його позиція ліпша, як твоя (Коб., III, 1956, 38).
Побити рекорд - перемогти в змаганні. Уперта боротьба за першість розгорілась на гарбузах.. Рекорд побив здоровенний дядько Ананій (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 41).
7. карт. Покрити карту. Побити десятку.
8. діал. Прикрасити. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив (Чуб., II, 1878, 191).
9. діал. Оббити. Побити дах залізом.
@ Побий мене [cвятий] хрест (грім, боже і т. ін. ); Хай (нехай) мене [святий] хрест (грім і т. ін. ) поб'є; Побила б мене свята земля, заст. - те саме, що Грім би мене побив (див. грім). - Побий мене хрест, ото в'юни так пахнуть (Стельмах, І, 1962, 96); Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, Я складу йому пісні (Сам., І, 1958, 240); - Та нехай мене святий хрест поб'є, коли я що вкрав (Н.-Лев., II, 1956, 28); - Хай мене грім поб'є, коли брешу... (Мур., Жила.. вдова, 1960, 39); - Та я вас і пальцем не торкну, побила б мене свята земля, коли брешу (Коцюб., І, 1955, 48); Побий (побила б) тебе (його, її, їх і т. ін. ) лиха [та нещаслива] година (сила божа, морока, нужда і т. ін. ); Побий тебе (його, її, їх і т. ін. ) [святий] хрест; Хай (нехай) тебе (його, її, їх і т. ін. ) бог (лиха година) поб'є; Бодай тебе (його, її, їх і т. ін. ) злидні побили (лиха [та нещаслива] година побила, господь побив і т. ін .), заст. - те саме, що Грім би тебе (його, її, їх) побив (див. грім). Йване мій, Іване, Друже мій коханий, Побий тебе сила божа На наглій дорозі (Шевч., II, 1963, 153); А побила б всіх панів лихая година! (Укр.. думи.., 1955, 171); - Хай його поб'є лиха година! Хіба я наймалася на таку роботу? (Мирний, III, 1954, 148); - Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Мирний, І, 1949, 322); Побила мене (тебе, їх і т. ін. ) лиха (та нещаслива) година, заст. - спіткало когось лихо, нещастя. Всі люди радіють, весело.. зустрічають велике свято. Тільки її [Олену] одну побила лиха година (Коцюб., І, 1955, 83); Побити поклони, заст. - низько, до землі вклонитись. Молоді стали, побили поклони, поцілували образ (Н.-Лев., III, 1956, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поб'ю | поб'ємо |
2 особа | поб'єш | поб'єте |
3 особа | поб'є | поб'ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побив | побили |
Жіночий рід | побила | |
Середній рід | побило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поб'ймо | |
2 особа | поб'й | поб'йте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побивши |
побит
ПОБИТ, у, ч., розм. 1. Умови життя; побут. Діти на селі - поміч. Аби зіп'ялось на ноги - зараз у поле: хай змалку привикає до свого побиту! У такому побиті бажали Іван з Мотрею своїх діток зростити-вигодувати (Мирний, І, 1949, 210).
2. Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. Думка.. малювала йому інший побит життя (Мирний, І, 1949, 397); // у знач. присл., у сполуч. з прикм. або займ., побитом. Як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Котл., І, 1952, 286); Хто бачив її [Масю] на різдво та на великдень, якби подививсь тепер, то жодним побитом не пізнав би (Свидн., Люборацькі, 1955, 72); З Йоською Джон познайомився.. оригінальним побитом: він підійшов до нього, смикнув за бороду і сказав: - У, тварина (Рильський, Бабине літо, 1967, 103).
@З якого побиту? - чому?; з якої причини? [Ганна:] Та що з тобою сталося, Трохиме? З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (Кроп., V, 1959, 124); Яким побитом? - як потрапив (потрапила) сюди, як опинився (опинилася) тут? - Олександра, Сашка! - здивовано мовив Василь, розставляючи руки. - Яким побитом? (Мирний, IV, 1958, 126); - Се ви? - Я. - Чорне трясло бородою та великим брилем, трясло Кирилові руку. - Яким побитом? (Коцюб., II, 1955, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | побит | побити |
Родовий | побиту | побитів |
Давальний | побитові, побиту | побитам |
Знахідний | побит | побити |
Орудний | побитом | побитами |
Місцевий | на/у побиті | на/у побитах |
Кличний | побите | побити |