побожеволіти
ПОБОЖЕВОЛІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Стати божевільним (про всіх або багатьох).
2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). *У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться... (Крот., Вибр., 1959, 476).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побожеволію | побожеволіємо |
2 особа | побожеволієш | побожеволієте |
3 особа | побожеволіє | побожеволіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побожеволів | побожеволіли |
Жіночий рід | побожеволіла | |
Середній рід | побожеволіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побожеволіймо | |
2 особа | побожеволій | побожеволійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побожеволівши |