поболіти
ПОБОЛІТИ 1, ію, ієш, док. 1. Заболіти, почати боліти (про все або багато чого-небудь). Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Тют., Вир, 1964, 406).
2. Боліти (див. боліти1) якийсь час. [Женя:] Ну нехай спершу трохи й поболять руки, а далі привикнуть (Кроп., II, 1958, 433).
ПОБОЛІТИ2, ію, ієш, док. Боліти, переживати якийсь час. Діждавсь [син], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем, а його, як на воді лишила. Що він поскорбів тоді, що він поболів - я знаю! (Вовчок, І, 1955, 220); Вони прийшли, щоб поболіти за своїх шахістів.
@ Поболіти серцем (душею) - те саме, що Боліти серцем (душею) якийсь час (див. боліти2). Другі [пани], поболівши серцем і втомившись слухати одну гірку річ, дослухалися, як голосно розлягалися музики (Мирний, IV, 1955, 164).
ПОБОЛІТИ3, ію, ієш, док., розм., рідко. Боліти, хворіти якийсь час; похворіти. Недовго і старий швендяв, перед зеленою зліг, поболів трохи - та й пішов за старою (Мирний, IV, 1955, 54).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поболю | поболимо |
2 особа | поболиш | поболите |
3 особа | поболить | поболять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поболів | поболіли |
Жіночий рід | поболіла | |
Середній рід | поболіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поболімо | |
2 особа | поболи | поболіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поболівши |