побігати
ПОБІГАТИ, аю, аєш, док. 1. Бігати якийсь час. Ніколи Ані пограється [Іван] з дітьми, Ані побігає (Шевч., II, 1963, 369); Інші хлопці й дівчата приходять до школи раніше, щоб побігати перед уроками (Автом., Щастя.., 1959, 7); Минулий раз вона ж метушилася з концертом, то вже на сей раз нехай би ще інші побігали (Л. Укр., V, 1956, 391).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побігаю | побігаємо |
2 особа | побігаєш | побігаєте |
3 особа | побігає | побігають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побігав | побігали |
Жіночий рід | побігала | |
Середній рід | побігало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побігаймо | |
2 особа | побігай | побігайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побігавши |