поважніти
ПОВАЖНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати поважним (у 2, 3 знач.). Маленька фігурка.. немов раптом виростає і поважніє (Л. Укр., III, 1952, 682); - До вас, шановний товаришу Левко, - серйозно, мов до великого, говорить Замриборщ. «Шановний товариш Левко» одразу поважніє, підтягує штаненята і задоволено ручкається з білозубим шофером (Стельмах, II, 1962, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поважнію | поважніємо |
2 особа | поважнієш | поважнієте |
3 особа | поважніє | поважніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поважнітиму | поважнітимемо |
2 особа | поважнітимеш | поважнітимете |
3 особа | поважнітиме | поважнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поважнів | поважніли |
Жіночий рід | поважніла | |
Середній рід | поважніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поважніймо | |
2 особа | поважній | поважнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поважніючи | |
Минулий час | поважнівши |