повдяганий
ПОВДЯГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повдягати; // Який одягся в що-небудь (про всіх або багатьох). От посипались із хат люди до церкви, всі повдягані в що хто найліпшого мав (Фр., II, 1950, 362); Дівчата, по-святковому повдягані, стоять пообнімавшись з подругами (Головко, І, 1957, 380); // у знач. прикм. В покоях пана Калиновського світилися вогні, метушилися повдягані слуги (Ле, Наливайко, 1957, 232).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повдяганий | повдягана | повдягане | повдягані |
Родовий | повдяганого | повдяганої | повдяганого | повдяганих |
Давальний | повдяганому | повдяганій | повдяганому | повдяганим |
Знахідний | повдяганий, повдяганого | повдягану | повдягане | повдягані, повдяганих |
Орудний | повдяганим | повдяганою | повдяганим | повдяганими |
Місцевий | на/у повдяганому, повдяганім | на/у повдяганій | на/у повдяганому, повдяганім | на/у повдяганих |