повергнений
ПОВЕРГНЕНИЙ, ПОВЕРГНУТИЙ, а, е, ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до повергнути. Фашизм розтрощений і повергнений в усьому світі (Смолич, Після війни, 1947, 44); Прапор Перемоги над повергнутим рейхстагом встановили героїчні радянські воїни (Літ. Укр., 12.V 1965, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повергнений | повергнена | повергнене | повергнені |
Родовий | повергненого | повергненої | повергненого | повергнених |
Давальний | повергненому | повергненій | повергненому | повергненим |
Знахідний | повергнений, повергненого | повергнену | повергнене | повергнені, повергнених |
Орудний | повергненим | повергненою | повергненим | повергненими |
Місцевий | на/у повергненому, повергненім | на/у повергненій | на/у повергненому, повергненім | на/у повергнених |