повиставляти
ПОВИСТАВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Виставити назовні все або багато чого-небудь. Дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник - хай там постоять тижнів зо два, а потім їх зовсім можна буде повиставляти в затишок (Стельмах, II, 1962, 260).
2. Висунути звідкись або з-за чогось усе або багато чого-небудь. У розчинені двері стайні коні повиставляли голови і тихо іржуть (Морд., І, 1958, 149); Тітка Катерина просто в вічі зауважує.. жінкам, що безсоромно повиставляли свої напівоблізлі.. плечі: - Прийдете вдруге в такому вигляді - обіду не дам (Гончар, Тронка, 1963, 273); * Образно. Дике провалля повиставляло проти сонця свої глинясті жовті стіни (Н.-Лев., II, 1956, 382).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиставляю | повиставляємо |
2 особа | повиставляєш | повиставляєте |
3 особа | повиставляє | повиставляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повиставляв | повиставляли |
Жіночий рід | повиставляла | |
Середній рід | повиставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиставляймо | |
2 особа | повиставляй | повиставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повиставлявши |