повиучувати
ПОВИУЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Вивчити все або багато чого-небудь. Писали люди вірші, та так розумно написали, що усяк їх напам'ять повиучував і їх імення усяк зна (Кв.-Осн., II, 1956, 248); Прислухався до нової задля нього пісні і сам повиучував багацько українських пісень (Н.-Лев., І, 195, 340).
2. Навчити всіх або багатьох; // Дати освіту всім або багатьом.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиучую | повиучуємо |
2 особа | повиучуєш | повиучуєте |
3 особа | повиучує | повиучують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повиучував | повиучували |
Жіночий рід | повиучувала | |
Середній рід | повиучувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повиучуймо | |
2 особа | повиучуй | повиучуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повиучувавши |