повишкіряти
ПОВИШКІРЯТИ, яю, яєш, док., перех., розм. Вишкірити (зуби, ікла і т. ін.). * Образно. Кругом дикі скелі повишкіряли обнажене каміння своє (Хотк., Довбуш, 1965, 409).
@ Повишкіряти зуби, зневажл.: а) посміхнутися, засміятися (про всіх або багатьох); б) порватися по ранту (про взуття). [Зозуля:] Чоботи зуби повишкіряли, каші просять (Мокр., П'єси, 1959, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повишкіряю | повишкіряємо |
2 особа | повишкіряєш | повишкіряєте |
3 особа | повишкіряє | повишкіряють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повишкіряв | повишкіряли |
Жіночий рід | повишкіряла | |
Середній рід | повишкіряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повишкіряймо | |
2 особа | повишкіряй | повишкіряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повишкірявши |