повнити
ПОВНИТИ 1, ню, ниш, недок., перех. Те саме, що наповняти. Мене по вінця щастя повнить нині (Бажан, Роки, 1957, 254); По щирості - жалію, Що на машині Велзовій мені Не пощастило завітати в дні, Коли ввесь Київ повнив люд прибулий (Рильський, II, 1956, 101).
ПОВНИТИ2, ню, ниш, недок., перех., діал. Виконувати (службу, обов'язки тощо). Свій обов'язок варення кави повнила [Маруся] вже без сердечної тривоги (Хотк., II, 1966, 11); - Я прийшла подивитись, як ви службу повните, - мовила вона [до вартових] (Гжицький, Опришки, 1962, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повню | повнимо |
2 особа | повниш | повните |
3 особа | повнить | повнять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повнитиму | повнитимемо |
2 особа | повнитимеш | повнитимете |
3 особа | повнитиме | повнитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повнив | повнили |
Жіночий рід | повнила | |
Середній рід | повнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повнімо | |
2 особа | повни | повніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | повнячи | |
Минулий час | повнивши |