повнішати
ПОВНІШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим (див. повний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Дор., Три богатирі, 1959, 41).
2. Ставати повнішим (див. повний 7); в міру товстішати. Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (Н.-Лев., І, 1956, 509); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Смолич, II, 1958, 96).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повнішаю | повнішаємо |
2 особа | повнішаєш | повнішаєте |
3 особа | повнішає | повнішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повнішатиму | повнішатимемо |
2 особа | повнішатимеш | повнішатимете |
3 особа | повнішатиме | повнішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повнішав | повнішали |
Жіночий рід | повнішала | |
Середній рід | повнішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повнішаймо | |
2 особа | повнішай | повнішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | повнішаючи | |
Минулий час | повнішавши |