повідбирати
ПОВІДБИРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відібрати все або багато чого-небудь, у всіх або багатьох. - От твій батько з дядьком Якимом вистежать розбійників, повідбирають у них рушниці й патрони (Юхвід, Оля, 1959, 82); Всі ті, кого хутірські презирливо називали панщуками та торботрясами, піднялися тепер відстоювати свої права та щойно одержану землю, яку банди грозилися повідбирати в бідноти назад (Гончар, II, 1959, 231); // Взяти все або багато чого-небудь, що належить віддачі. Вже доспівав піп молитви, вже дяк повідбирав до коша, що належне (Хотк., II, 1966, 42); // Забрати назад усе або багато чого-небудь, у всіх або багатьох. Одно тілько тішило їх і лишилося їм як пам'ятка празничного дня, а власне нові мундири, котрих їм не повідбирав заряд фабрики (Фр., III, 1950, 192).
@ Повідбирати руки в кого, заст. - зібрати, одержати підписи у всіх або багатьох неписьменних. - Перепиши свидітелів [свідків] та повідбирай в них руки (Кв.-Осн., II, 1956, 261).
2. Взяти багато яких-небудь предметів, виділивши із загальної маси за певною ознакою; вибрати все або багато чогось. - А на насіння повідбирай найкращі качани (Вишня, II, 1956, 81).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідбираю | повідбираємо |
2 особа | повідбираєш | повідбираєте |
3 особа | повідбирає | повідбирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідбирав | повідбирали |
Жіночий рід | повідбирала | |
Середній рід | повідбирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідбираймо | |
2 особа | повідбирай | повідбирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідбиравши |