повідкручуваний
ПОВІДКРУЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідкручувати. Тільки на безкрайому засніженому полі услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники (Стельмах, І, 1962, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повідкручуваний | повідкручувана | повідкручуване | повідкручувані |
Родовий | повідкручуваного | повідкручуваної | повідкручуваного | повідкручуваних |
Давальний | повідкручуваному | повідкручуваній | повідкручуваному | повідкручуваним |
Знахідний | повідкручуваний, повідкручуваного | повідкручувану | повідкручуване | повідкручувані, повідкручуваних |
Орудний | повідкручуваним | повідкручуваною | повідкручуваним | повідкручуваними |
Місцевий | на/у повідкручуваному, повідкручуванім | на/у повідкручуваній | на/у повідкручуваному, повідкручуванім | на/у повідкручуваних |