повідриваний
ПОВІДРИВАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідривати 1; // у знач. прикм. В руки Юрко не взяв навіть молотка, щоб прибити повідривані дошки (Чорн., Потік.., 1956, 332); Біла блузка на її грудях була розстебнута, гудзики повідривані, і вона весь час трималася за груди лівою рукою (Руд., Остання шабля, 1959, 401).
ПОВІДРИВАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідривати 2.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повідриваний | повідривана | повідриване | повідривані |
Родовий | повідриваного | повідриваної | повідриваного | повідриваних |
Давальний | повідриваному | повідриваній | повідриваному | повідриваним |
Знахідний | повідриваний, повідриваного | повідривану | повідриване | повідривані, повідриваних |
Орудний | повідриваним | повідриваною | повідриваним | повідриваними |
Місцевий | на/у повідриваному, повідриванім | на/у повідриваній | на/у повідриваному, повідриванім | на/у повідриваних |