повідрубувати
ПОВІДРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відрубати все або багато чого-небудь. На його багато людей ремствувало: чи свиня чия до його вбралася, то він уже їй спину переб'є; кіт до його внадився чужий, - лапи йому повідрубує (Гр., II, 1963, 345); Взяла заздрість хлопа на тоті гроші, і рішився він на велике діло: ухопив сокиру й повідрубував усім опришкам голови (Хотк., II, 1966, 72); За своє життя він стільки повідрубував у нечисті хвостів, ратиць і рогів, що все це не вмістилось би й на віз (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 40).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідрубую | повідрубуємо |
2 особа | повідрубуєш | повідрубуєте |
3 особа | повідрубує | повідрубують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідрубував | повідрубували |
Жіночий рід | повідрубувала | |
Середній рід | повідрубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідрубуймо | |
2 особа | повідрубуй | повідрубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідрубувавши |