повість
ПОВІСТЬ, і, ж. 1. Літературний художній розповідний твір, що займає проміжне місце між оповіданням і романом. Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори - це короткі оповідання.. Але він пише і великі повісті (Коцюб., III, 1956, 39); Всі ці трагічні оповідання Шевченко не забував. Вони стали тим невичерпним джерелом, з якого до самої смерті черпав він теми для своїх повістей і поем (Тулуб, В степу.., 1964, 214).
2. Оповідання. А сюю повість, або казку, та розказував мені покійний Панас Месюра (Кв.-Осн., II, 1956, 222); Просто й немудро пливла промова - повість жіночого життя (Еллан, II, 1958, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повість | повісті |
Родовий | повісті, повісти | повістей |
Давальний | повісті | повістям |
Знахідний | повість | повісті |
Орудний | повістю | повістями |
Місцевий | на/у повісті | на/у повістях |
Кличний | повісте | повісті |
повісти
ПОВІСТИ див. повідати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повім | повімо |
2 особа | повіси | повісте |
3 особа | повість | повідять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повів | повіли |
Жіночий рід | повіла | |
Середній рід | повіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повівши |