погідно
ПОГІДНО, присл. 1. Присл. до погідний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (Коб., II, 1956, 206); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (Фр., VI, 1951, 94).
2. перен. Без ускладнень, безтурботно. Щоб жити нам в спокої Щасливо і погідно, За Партію - до зброї, За землю нашу рідну! (Рильський, II, 1960,169).