подзвонювання
ПОДЗВОНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. подзвонювати і звуки, утворювані цією дією. Зненацька почув [Денис] тихе подзвонювання велосипеда (Тют., Вир, 1964, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подзвонювання | подзвонювання |
Родовий | подзвонювання | подзвонювань |
Давальний | подзвонюванню | подзвонюванням |
Знахідний | подзвонювання | подзвонювання |
Орудний | подзвонюванням | подзвонюваннями |
Місцевий | на/у подзвонюванні | на/у подзвонюваннях |
Кличний | подзвонювання | подзвонювання |