подзенькування
ПОДЗЕНЬКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. подзенькувати і звуки, утворювані цією дією. Десь поблизу паслася худоба, чути було подзенькування дзвіночків (Томч., Готель.., 1960, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подзенькування | подзенькування |
Родовий | подзенькування | подзенькувань |
Давальний | подзенькуванню | подзенькуванням |
Знахідний | подзенькування | подзенькування |
Орудний | подзенькуванням | подзенькуваннями |
Місцевий | на/у подзенькуванні | на/у подзенькуваннях |
Кличний | подзенькування | подзенькування |