подзявкотіти
ПОДЗЯВКОТІТИ, тить, док., розм. Дзявкотіти якийсь час. Цуценя, заграючи з дівчинкою,.. гучно дзявкотіло. Заллється, подзявкотить, а потім змовкне (Коз., Блискавка, 1962, 62).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзявкочу | подзявкотимо |
2 особа | подзявкотиш | подзявкотите |
3 особа | подзявкотить | подзявкотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подзявкотів | подзявкотіли |
Жіночий рід | подзявкотіла | |
Середній рід | подзявкотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подзявкотімо | |
2 особа | подзявкоти | подзявкотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подзявкотівши |