подовжній
ПОДОВЖНІЙ, я, є. 1. Який розміщується по довжині, вздовж чого-небудь; протилежне поперечний. На дубових лавах сиділи жінки: на причільній Мотря в оксамитовій керсетці, а збоку на подовжній - Мелашка Семениха (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18).
2. діал. Довгастий. Село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, але геть вище серед гір, у просторій подовжній долині (Фр., VI, 1951, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | подовжній | подовжня | подовжнє | подовжні |
Родовий | подовжнього | подовжньої | подовжнього | подовжніх |
Давальний | подовжньому | подовжній | подовжньому | подовжнім |
Знахідний | подовжній, подовжнього | подовжню | подовжнє | подовжні, подовжніх |
Орудний | подовжнім | подовжньою | подовжнім | подовжніми |
Місцевий | на/у подовжньому, подовжнім | на/у подовжній | на/у подовжньому, подовжнім | на/у подовжніх |