подорожник
ПОДОРОЖНИК1, а, ч. (Рlantago L.). Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. Робив [Марко] і ліки: прикладав і прив'язував до ран зілля, подорожника або заячого вуха і дечого другого (Стор., І, 1957, 423); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Тют., Вир, 1964, 197).
ПОДОРОЖНИК2, а, ч., рідко. Те саме, що подорожанин. Подорожники, котрі величаються, що були в тих краях [на півночі], розказують.. чудні речі (Март., Тв., 1954, 53).
ПОДОРОЖНИК3, а, ч.: Сніговий подорожник - невеликий північний птах ряду горобиних.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подорожник | подорожники |
Родовий | подорожника | подорожників |
Давальний | подорожникові, подорожнику | подорожникам |
Знахідний | подорожник, подорожника | подорожники, подорожників |
Орудний | подорожником | подорожниками |
Місцевий | на/у подорожнику | на/у подорожниках |
Кличний | подорожнику | подорожники |