подругувати
ПОДРУГУВАТИ, ую, уєш, недок., з ким і без додатка, розм. Бути подругами. Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дн. Чайка, Тв., 1960, 47); Оксана Бойко теж брала участь у поході, вона тоді навіть подругувала з Зоїною матір'ю (Гончар, І, 1954, 522); // Те саме, що дружити 1. - З якими ти людьми, сину, подругуєш? - пита мати (Вовчок, І, 1955, 347).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подругую | подругуємо |
2 особа | подругуєш | подругуєте |
3 особа | подругує | подругують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подругуватиму | подругуватимемо |
2 особа | подругуватимеш | подругуватимете |
3 особа | подругуватиме | подругуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подругував | подругували |
Жіночий рід | подругувала | |
Середній рід | подругувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подругуймо | |
2 особа | подругуй | подругуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подругуючи | |
Минулий час | подругувавши |