подільник
ПОДІЛЬНИК, а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник [різального апарата комбайна] відокремлює зрізувані стебла від стебел, які залишаються незрізаними (Зерн. комбайни, 1957, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подільник | подільники |
Родовий | подільника | подільників |
Давальний | подільникові, подільнику | подільникам |
Знахідний | подільник | подільники |
Орудний | подільником | подільниками |
Місцевий | на/у подільнику | на/у подільниках |
Кличний | подільнику | подільники |