позакласний
ПОЗАКЛАСНИЙ, а, е. Який проходить, здійснюється, відбувається не в класі, не під час класних занять. Гімназія не могла задовольнити духовних потреб цієї молоді, от чому здібніші з них шукали розради в позакласному читанні (Кол., Терен.., 1959, 44); Правильна організація позакласної роботи, нормальний режим дня в школах і групах продовженого дня сприяють поліпшенню виховання учнів (Ком. Укр., 9, 1964, 76); // Вільний від занять у класі. У 1837 р. Шевченко неофіціально в позакласний час почав відвідувати й рисувальні класи Академії художеств (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позакласний | позакласна | позакласне | позакласні |
Родовий | позакласного | позакласної | позакласного | позакласних |
Давальний | позакласному | позакласній | позакласному | позакласним |
Знахідний | позакласний, позакласного | позакласну | позакласне | позакласні, позакласних |
Орудний | позакласним | позакласною | позакласним | позакласними |
Місцевий | на/у позакласному, позакласнім | на/у позакласній | на/у позакласному, позакласнім | на/у позакласних |