позалатувати
ПОЗАЛАТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося... (Збірник про Кроп., 1955, 20); - Ну, позалатувала трохи, - оглядаючи ватянку, сказала вона (Головко, II, 1957, 576); * Образно. Що ж, мій грунтик.. Варт був ринських зо п'ятсот, - Та, притиснений недолею, Сто-м позичив в банку от. Позалатував прогалини, - Не лишилось і гроша (Фр., XIII, 1954, 96).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позалатую | позалатуємо |
2 особа | позалатуєш | позалатуєте |
3 особа | позалатує | позалатують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позалатував | позалатували |
Жіночий рід | позалатувала | |
Середній рід | позалатувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позалатуймо | |
2 особа | позалатуй | позалатуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позалатувавши |