позаурочний
ПОЗАУРОЧНИЙ, а, е. 1. у сполуч. з сл . час. Вільний від звичайної роботи, служби, уроків і т. ін. (про час). Іван Іванович вважався непоганим плановиком, але хто-хто, а підлеглі знали - за всю свою довголітню працю якщо він і спланував щось путнє і реальне, то це хіба що моторного човна «Світлану», стуленого в позаурочний час (Збан., Курил. о-ви, 1963, 41); Партійні організації, педагогічні колективи прагнуть до того, щоб школа взяла на себе піклування про учнів і в позаурочний час (Ком. Укр., 9, 1964, 76).
2. у сполуч. з сл. праця, робота і т. ін. Виконуваний у вільний від звичайної роботи, служби і т. ін. час. Хлопці старанно кували граблі, сапи, сокири... Відразу ж категорично відмовилися брати за цю позаурочну працю якусь платню (Ле, В снопі.., 1960, 149).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаурочний | позаурочна | позаурочне | позаурочні |
Родовий | позаурочного | позаурочної | позаурочного | позаурочних |
Давальний | позаурочному | позаурочній | позаурочному | позаурочним |
Знахідний | позаурочний, позаурочного | позаурочну | позаурочне | позаурочні, позаурочних |
Орудний | позаурочним | позаурочною | позаурочним | позаурочними |
Місцевий | на/у позаурочному, позаурочнім | на/у позаурочній | на/у позаурочному, позаурочнім | на/у позаурочних |