позаштатний
ПОЗАШТАТНИЙ, а, е. 1. Який не входить до штату; який складається з осіб, що не входять до штату. Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів (Статут КПРС, 1971, 22); Позаштатні відділи, так само як і штатні, планують свою діяльність, виходячи з загального плану роботи партійного комітету (Ком., Укр., 11, 1962, 49).
Позаштатне місто (містечко), заст. - місто, містечко, які не мали адміністративного значення. Глиняна, напівзанесена пісками Каховка, нічим не примітне позаштатне містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним населенням (Гончар, Таврія, 1952, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаштатний | позаштатна | позаштатне | позаштатні |
Родовий | позаштатного | позаштатної | позаштатного | позаштатних |
Давальний | позаштатному | позаштатній | позаштатному | позаштатним |
Знахідний | позаштатний, позаштатного | позаштатну | позаштатне | позаштатні, позаштатних |
Орудний | позаштатним | позаштатною | позаштатним | позаштатними |
Місцевий | на/у позаштатному, позаштатнім | на/у позаштатній | на/у позаштатному, позаштатнім | на/у позаштатних |