позбавленець
ПОЗБАВЛЕНЕЦЬ, нця, ч. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. - людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до експлуататорського класу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | позбавленець | позбавленці |
Родовий | позбавленця | позбавленців |
Давальний | позбавленцеві, позбавленцю | позбавленцям |
Знахідний | позбавленця | позбавленців |
Орудний | позбавленцем | позбавленцями |
Місцевий | на/у позбавленці | на/у позбавленцях |
Кличний | позбавленцю | позбавленці |