позвертати
ПОЗВЕРТАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Звернути (з дороги), змінити напрям руху (про всіх або багатьох). Коні позвертали з шляху.
2. перех. Спрямувати вбік усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Позвертати коней з шляху.
3. перех., розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, пошкодити щелепи, в'язи, кінцівки і т. ін.
@ Позвертати в'язи (шиї, голови): а) те саме, що Звернути в'язи (шию, голову) (всім або багатьом) (див. звертати). Ще б десь дістати вишиту сорочку, і тоді хай хто заїкнеться, що Северин не козацького роду, так він і в'язи позвертає, щоб ішов уперед, а бачив назад (Тют., Вир, 1964, 422); б) (собі) те саме, що Звернути в'язи (шию, голову) (про всіх або багатьох) (див. звертати). Гнат і жінка його були тепер похожі на ті верби, що виросли на степу при дорозі, що вітер як не зовсім зламає, то повикручує так, що вони ні на що не похожі, наче їх хто заставляв проти волі танцювати, аж покіль вони собі голів не позвертали (Григ., Вибр., 1959, 307).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позвертаю | позвертаємо |
2 особа | позвертаєш | позвертаєте |
3 особа | позвертає | позвертають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позвертав | позвертали |
Жіночий рід | позвертала | |
Середній рід | позвертало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позвертаймо | |
2 особа | позвертай | позвертайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позвертавши |