позмінний
ПОЗМІННИЙ, а, е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.). Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчання (Рад. Укр., 24.ХІ 1956, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позмінний | позмінна | позмінне | позмінні |
Родовий | позмінного | позмінної | позмінного | позмінних |
Давальний | позмінному | позмінній | позмінному | позмінним |
Знахідний | позмінний, позмінного | позмінну | позмінне | позмінні, позмінних |
Орудний | позмінним | позмінною | позмінним | позмінними |
Місцевий | на/у позмінному, позміннім | на/у позмінній | на/у позмінному, позміннім | на/у позмінних |