поклад
ПОКЛАД 1, у, ч. (мн. поклади, ів). 1. геол. Скупчення осадових або гірських порід; родовище корисних копалин. Поклади кухонної і калійної солі в Прикарпатті мають вигляд пластів або лінз, розміщених на різній глибині (Геол. Укр., 1959, 294); На шляху прохідників дедалі частіше траплялись то червонуваті, то синюваті нашарування, і маркшейдери запевняли, що незабаром відкриється багатющий поклад (Ткач, Плем'я.., 1961, 128).
2. перен. Великий запас, зосередження чого-небудь. І раптом Потьє знайшов у собі невичерпні поклади бадьорості й віру в перемогу (Рибак, Новий день, 1937, 249); Безмежні були в Танцюри поклади молодечого оптимізму (Шовк., Людина.., 1962, 267).
ПОКЛАД2, у, ч. Звичайне або зроблене з крейди, дерева і т. ін. яйце, яке кладеться в певному місці, щоб курка там неслася. Сяде курка й без покладу (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поклад | поклади |
Родовий | покладу | покладів |
Давальний | покладові, покладу | покладам |
Знахідний | поклад | поклади |
Орудний | покладом | покладами |
Місцевий | на/у покладі | на/у покладах |
Кличний | покладе | поклади |