покірливо
ПОКІРЛИВО. Присл. до покірливий. [Хор дівчат:] Горе тому, хто не склонить покірливо Гордеє чоло богині до ніг! (Л. Укр., І, 1951, 158); Вона завсігди вигонить його вранці. Він покірливо йде і зачиня за собою двері (Гр., II, 1963, 39); - А ви працюйте, як належить хлопам, і покірливо виконуйте його накази (Тулуб, Людолови, І, 1957, 19).