полегшення
ПОЛЕГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. полегшити і полегшитися. Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки свого уряду, не може не бачити зв'язку його воєнних невдач з полегшенням повалення його (Ленін, 26, 1972, 308); Розвиток нової техніки буде використаний для корінного поліпшення і полегшення умов праці радянської людини (Програма КПРС, 1961, 58); Для полегшення стану Тараса Сошенко згодився намалювати портрет жінки Енгельгардтового управителя - Прехтеля (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 119); Беручи нових пожильців, господиня надіялася на те, що прийде полегшення на її руки (Тют., Вир, 1964, 263); - Мамцю, прошу взяти себе в руки. Мені здається, що це полегшення перед смертю (Вільде, Сестри.., 1958, 100); Віддих полегшення вирвався з уст Горленкових (Тулуб, Людолови, І, 1957, 268).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полегшення | полегшення |
Родовий | полегшення | полегшень |
Давальний | полегшенню | полегшенням |
Знахідний | полегшення | полегшення |
Орудний | полегшенням | полегшеннями |
Місцевий | на/у полегшенні | на/у полегшеннях |
Кличний | полегшення | полегшення |