полезахисний
ПОЛЕЗАХИСНИЙ, а, е. Признач. для захисту оброблюваних полів від вітрів. - То гордість наша, - каже Макар Онисимович, - полезахисні смуги (Вишня, І, 1956, 371); Кардаша запитували, чи не згодиться він зайняти посаду старшого наукового працівника відділу полезахисного лісонасадження (Жур., Звич. турботи, 1960, 17); Спроби полезахисного лісорозведення відносяться до позаминулого століття (Літ. Укр., 12.VIII 1969, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полезахисний | полезахисна | полезахисне | полезахисні |
Родовий | полезахисного | полезахисної | полезахисного | полезахисних |
Давальний | полезахисному | полезахисній | полезахисному | полезахисним |
Знахідний | полезахисний, полезахисного | полезахисну | полезахисне | полезахисні, полезахисних |
Орудний | полезахисним | полезахисною | полезахисним | полезахисними |
Місцевий | на/у полезахисному, полезахиснім | на/у полезахисній | на/у полезахисному, полезахиснім | на/у полезахисних |