полизати
ПОЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех. 1. Лизнути кілька разів; лизати якийсь час. Кішечка понюхала, полизала гарбуза й виплюнула (Н.-Лев., III, 1956, 298); Ярослав тримав крижнів високо, бо Шарик вищав, ставав на задні лапи, намагаючись полизати їх (Мушк., День.., 1967, 80).
2. Те саме, що злизати 1. - Вже дружину твою, княже, Птиці повкривали, І червону кров полоцьку Звірі полизали (Рудан., Тв., 1956, 264).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полижу | полижемо |
2 особа | полижеш | полижете |
3 особа | полиже | полижуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полизав | полизали |
Жіночий рід | полизала | |
Середній рід | полизало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полижімо | |
2 особа | полижи | полижіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полизавши |