поломка
ПОЛОМКА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. поломити. Якщо під час роботи автомобіля трапилась аварія або поломка, шофер зобов'язаний по прибутті в гараж негайно повідомити про це чергового механіка (Підручник шофера.., 1960, 317); Муха Макар увесь час думав, що ця поломка даром йому не минеться і тепер (Панч, II, 1956, 113).
2. Пошкоджене, поламане місце.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поломка | поломки |
Родовий | поломки | поломок |
Давальний | поломці | поломкам |
Знахідний | поломку | поломки |
Орудний | поломкою | поломками |
Місцевий | на/у поломці | на/у поломках |
Кличний | поломко | поломки |