полонянин
ПОЛОНЯНИН, а, ч., фольк., заст. Полонений (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полонянин | полоняни |
Родовий | полонянина | полонян |
Давальний | полонянинові, полонянину | полонянам |
Знахідний | полонянина | полонян |
Орудний | полонянином | полонянами |
Місцевий | на/у полонянині, полонянинові | на/у полонянах |
Кличний | полонянине | полоняни |