полоскання
ПОЛОСКАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. полоскати.
2. Лікарський, освіжаючий і т. ін. розчин, настій або відвар для промивання рота, зубів і горла. Смугляві арабки.. подають полоскання для рота, італійки - панчохи, черкешенки - туфлі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 340); З 13 джерел [у Трускавці].. шість використовуються для ванн, полоскань і сім - для внутрішнього вживання (Наука.., 5, 1965, 54).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полоскання | полоскання |
Родовий | полоскання | полоскань |
Давальний | полосканню | полосканням |
Знахідний | полоскання | полоскання |
Орудний | полосканням | полосканнями |
Місцевий | на/у полосканні | на/у полосканнях |
Кличний | полоскання | полоскання |